Рудницький М. Три сценічні образи Гамлета (Гастролі Московського театру ім. В. Маяковського)
| Автор | Рудницький М. |
|---|---|
| Назва | Три сценічні образи Гамлета (Гастролі Московського театру ім. В. Маяковського) |
| Видання | Вільна Україна |
| Рік видання | 16 червня 1957 |
| Сторінки | 3 |
М. Рудницький зіставляє три сценічні трактування Гамлета — Є. Самойлова і М. Козакова у виставах Московського театру ім. В. Маяковського та О. Гая на львівській сцені. Вихідним критерієм для автора є не зовнішня подібність виконавців, а те, як кожен із них розкриває внутрішній світ героя і співвідносить власну акторську індивідуальність із шекспірівським образом. Гамлет Самойлова постає людиною сильної волі й енергії: актор підкреслює моменти емоційного напруження, не даючи героєві перетворитися на пасивного страждальця. Козаков створює м’якший, ліричніший і молодший образ, позначений внутрішньою зосередженістю, вразливістю та природною привабливістю.
Гру О. Гая автор оцінює суперечливіше. Відзначаючи добру дикцію, володіння мімікою і жестом та окремі вдалі психологічні моменти, Рудницький вважає, що виконавцеві не завжди вдається передати складний внутрішній розвиток Гамлета й органічні переходи між різними станами героя. Загальний висновок статті полягає в тому, що жоден із трьох акторів не дає вичерпного образу: кожен створює «свого» Гамлета, але трагедія Шекспіра вимагає не тільки індивідуальної акторської виразності, а й повноти духовного та інтелектуального життя персонажа.
Ключові слова: Шекспір, Гамлет, М. Рудницький, Є. Самойлов, М. Козаков, О. Гай, акторська інтерпретація, театральна критика, Московський театр ім. В. Маяковського