Автор	Дашкевич Н.П.
Назва	Ромео и Джульетта
Видання	Шекспиръ В. Полное собраніе сочиненій / Библіотека великихъ писателей подъ ред. С. А. Венгерова
Випуск	Т. 1
Рік видання	1902

Дослідження Миколи Дашкевича присвячене походженню, художній структурі та ідейному змісту трагедії Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Автор розглядає історію сюжету про трагічних закоханих у європейській літературі й зазначає, що Шекспір безпосередньо спирався на англійську поему Артура Брука 1562 року. Водночас головну увагу Дашкевич приділяє тому, як драматург перетворив запозичену фабулу: прискорив дію до кількох днів, поглибив характери, змінив окремі сюжетні ситуації та перетворив традиційну історію на психологічно й філософськи значну трагедію.

Докладно аналізуються характери Ромео й Джульєтти. Попереднє захоплення Ромео Розаліндою постає як своєрідний пролог до справжньої любові; Джульєтта ж належить, за оцінкою Дашкевича, до найпривабливіших жіночих образів Шекспіра. Автор полемізує з критиками, які бачать у почутті героїв переважно чуттєву й безрозсудну пристрасть. Для нього їхня любов — чиста, ідеальна й безмежна відданість, а сама трагедія не дає підстав трактувати загибель закоханих як моральне покарання за «трагічну провину».

Трагізм твору Дашкевич пояснює взаємодією кількох сил: характерів самих героїв, безглуздої ворожнечі Монтеккі й Капулетті, поведінки батьків та фатального збігу зовнішніх обставин. Доля у Шекспіра не є античним всемогутнім роком: людина зберігає певну свободу волі, але її вчинки входять у складний ланцюг подій, наслідки якого неможливо повністю передбачити. Безпосередню катастрофу спричиняють випадковості — невчасно доставлена звістка, запізнення Лоренцо, пробудження Джульєтти після смерті Ромео.

У підсумку Дашкевич бачить у трагедії поєднання найвищої радості й найбільшого людського горя, любові й ненависті, молодості й смерті. Шекспір не нав’язує зовнішньої «поетичної справедливості», але через долю героїв дає моральний досвід, подібний до самої дійсності. Популярність Ромео і Джульєтти дослідник пояснює універсальністю зображення першої любові, її чистотою, силою, моральним піднесенням і тим, що в трагедії особливо виразно показано зіткнення людського прагнення до щастя з ворожими умовами життя.

Ключові слова: Шекспір, Ромео і Джульєтта, Микола Дашкевич, Ромео, Джульєтта, Артур Брук, Монтеккі, Капулетті, Тибальт, Меркуціо, Лоренцо, любов, трагізм, доля, випадок, трагічна провина, джерела Шекспіра, шекспірознавство