Франко І. «Венеціанський купець» Шекспіра
| Автор | Франко І. |
|---|---|
| Назва | «Венеціанський купець» Шекспіра [польською] |
| Видання | Kurjer Lwowski |
| Номер | 37 |
| Рік видання | 6 лютого 1892 |
| Сторінки | 4-5 |
| Передрук | Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Т. 28. 1980 С. 222. |
📄 PDF-документ:
📄 PDF-документ:
Театральна рецензія Івана Франка на постановку «Венеціанського купця» Вільяма Шекспіра. Франко наголошує, що п’єса ґрунтується на двох важливих історико-суспільних мотивах: давній традиції жорстокого боргового права та «єврейському питанні» — переслідуванні, приниженні й суспільній ізоляції євреїв у християнському середовищі. Варварська вимога Шейлока про фунт м’яса постає як пережиток давнього права, але водночас його жорстокість пояснюється тривалим досвідом зневаги й несправедливості.
Центральним образом п’єси Франко вважає Шейлока. Попри негативні риси героя, критик бачить у ньому постать, здатну викликати співчуття, оскільки Шекспір показує його не абстрактним лихварем, а людиною, яку суспільне переслідування довело до ненависті й бажання помсти. Франко підкреслює гуманістичний зміст твору: єврей має ті самі людські права, що й християнин, а суспільна погорда лише поглиблює конфлікт.
У сценічному виконанні головним героєм вечора був Фішер у ролі Шейлока. Франко високо оцінює його гру: кожна поява актора викликала заслужені оплески, а після великої сцени суду публіка викликала його кілька разів. Інші виконавці, за коротким зауваженням критика, також грали добре.
Ключові слова: Шекспір, Венеціанський купець, Іван Франко, Шейлок, Фішер, єврейське питання, боргове право, антисемітизм, гуманізм, театральна критика, постановки, вистави