Автор	Гозенпуд А.
Назва	Смерть буржуазного театру
Видання	Вітчизна
Випуск	7
Рік видання	1948
Сторінки	189-206

А. Гозенпуд подає масштабну й виразно ідеологізовану критику західноєвропейського та американського театру після Другої світової війни. Комерціалізація сцени, орієнтація на касовий «бойовик», відсутність сталих творчих колективів, культ зірки, натуралізм, містика, психопатологія й еротизація трактуються автором як ознаки глибокої кризи «буржуазного театру». На численних прикладах із драматургії та театральної практики США, Англії й Франції він прагне довести відхід сучасної західної сцени від реалізму, гуманізму й суспільної відповідальності.

Окремий великий розділ присвячено ставленню західного театру до класики, передусім до Шекспіра. Гозенпуд критикує расистські трактування «Отелло» й «Венеціанського купця», модернізацію шекспірівських п’єс через перенесення персонажів у сучасний костюм, довільні купюри та ідеологічне переосмислення «Бурі», «Коріолана» й «Гамлета». На його думку, такі постановки виривають твори з конкретного історичного ґрунту й використовують авторитет Шекспіра для виправдання сучасних політичних концепцій. Водночас автор робить виняток для окремих вистав за участю Вівієн Лі, Лоренса Олів’є та Джона Гільгуда, визнаючи можливість художньо переконливого Шекспіра і в західному театрі.

Не менш критично оцінено режисуру, сценографію та систему виховання актора. Комерційний театр, за Гозенпудом, не дає можливості для тривалої психологічної роботи над образом і суперечить принципам ансамблю та системі Станіславського. Наприкінці праці «занепадові» західного мистецтва протиставлено демократичні театральні рухи, прогресивних драматургів і радянський театр як взірець мистецтва, пов’язаного з народом. Праця є водночас джерелом відомостей про західну сцену 1940-х років і характерним документом радянської культурної полеміки доби.

Ключові слова: А. Гозенпуд, Вільям Шекспір, буржуазний театр, західний театр, американський театр, театральна критика, реалізм, формалізм, комерційний театр, Отелло, Венеціанський купець, Буря, Коріолан, Гамлет, Джон Гільгуд, Лоренс Олів’є, система Станіславського, радянський театр