Автор	Костецький І.
Назва	Шекспір у сонетному оточенні
Видання	Шекспірові сонети. Пер. І. Костецького
Видання	Мюнхен: На Горі
Рік видання	1958
Сторінки	224-249

Історико-літературний нарис присвячено формуванню й рецепції Шекспірового сонетарію в контексті англійської та європейської сонетної традиції. Костецький простежує шлях від першої згадки про сонети Шекспіра у Френсіса Мереса 1598 року та появи двох сонетів у «Пристрасному прочанині» 1599 року до видання 1609 року й подальших перекладів іншими мовами. Значну частину праці становить своєрідна антологія сонетного оточення Шекспіра: подано відомості й українські переклади творів Томаса Ваєта, Генрі Говарда, Філіпа Сідні, Едмунда Спенсера, Волтера Рейлі, Джона Лілі, Роберта Гріна, Джорджа Чепмена, Джошуа Сільвестера, Семюела Деньела, Майкла Дрейтона, Джона Донна та інших авторів, з якими зіставляється поетика Шекспіра.

Для історії українського шекспірівського перекладу особливо важливий огляд попередніх звернень до сонетів. Першим українським перекладачем Шекспірових сонетів автор називає Івана Франка; далі розглядає два переклади Максима Славінського, нездійснений намір Миколи Зерова перекласти кілька сонетів, а також нові переклади Яра Славутича й Олега Зуєвського. Окремо аналізуються сонетні форми всередині драм Шекспіра — хори й діалог Ромео та Джульєтти в «Ромео і Джульєтті», а також сонет із «Любощів намарно». Праця поєднує історію сонета, компаративний аналіз і значний корпус перекладних зразків.

Ключові слова: Шекспір, сонети, сонетарій, українські переклади, Іван Франко, Максим Славінський, Микола Зеров, Яр Славутич, Олег Зуєвський, єлизаветинська поезія, англійський сонет