Нахтенборенг Д. «Диктатура» в «Березолі»
| Автор | Нахтенборенг Д. [Буревій К.] |
|---|---|
| Назва | «Диктатура» в «Березолі» |
| Рік видання | 1930 |
| Передрук | Лесь Курбас у театральній діяльності, в оцінках сучасників, документи. Балтимор-Торонто: Смолоскип, 1989. – С. 546-552 |
📄 PDF-документ:
Д. Нахтенборенг [псевдонім Костя Буревія] аналізує постановку п’єси І. Микитенка «Диктатура» в театрі «Березіль» і зіставляє її з виставами інших українських театрів. Автор високо оцінює режисерську роботу Леся Курбаса, синтетичну організацію спектаклю, оформлення В. Меллера, музику Ю. Мейтуса та М. Коляди й окремі акторські роботи, особливо М. Крушельницького. Водночас основні недоліки постановки він пов’язує з самою драматургією: схематизмом характерів, спрощеним протиставленням соціальних сил, недостатньою кульмінацією й слабкістю окремих сцен. На думку критика, Курбасові вдалося створити значне театральне явище попри недосконалість п’єси, а не завдяки їй.
Шекспірівська тема безпосередньо з’являється лише у фінальному висновку статті. Полемізуючи з надмірними похвалами молодому драматургові, автор радить Микитенкові не слухати тих, хто в розмовах про нього «збивають його на стежку драматургічної графоманії, використати досвід з Курбасової постави, серйозно озброїтися драматургічною технікою», і не зважати на голоси, що називають його Шекспіром чи Гомером. Таким чином, Шекспір виступає тут не предметом аналізу, а найвищим критичним еталоном драматургічної майстерності, за допомогою якого висміюється необґрунтоване звеличення сучасного автора.
Ключові слова: Кость Буревій, Д. Нахтенборенг, Лесь Курбас, Березіль, І. Микитенко, Диктатура, М. Крушельницький, В. Меллер, театральна критика, Шекспір, український театр