Автор	Новиков Ю. С.
Назва	Риторика в п’єсах раннього і зрілого Шекспіра
Видання	Іноземна філологія
Випуск	75
Рік видання	1984
Сторінки	97-105

Резюме: Порушується питання про еволюцію риторики у драмах Шекспіра. Шекспір-драматург починав як вірний послідовник літературних попередників, які прагнули не порушувати канонів античної драми. У його ранніх п’єсах риторика була головною формою драматичної мови. Герої описували свої почуття та пристрасті у ретельно вибудуваних віршах канонічного п’ятистопного ямба, прикрашених риторичними фігурами. Але невдовзі Шекспір відчув штучність такого вірша і зрозумів, що в Англії його часу вже мало підґрунтя для давніх класичних літературних форм. Таке усвідомлення спонукало його шукати нові форми реалістичного зображення життя й призвело до відмови від риторичного стилю. Риторику майстерно використовували і в п’єсах зрілого Шекспіра, але вже з іншою, спеціальною метою — насамперед для реалістичного викриття всіх видів лицемірства, фальші, нещирості у промовах дійових осіб. Таким чином, функція риторики в п’єсах Шекспіра зазнала змін: із літературного стилю, чужого реалізму, вона перетворилася на дієвий засіб реалістичного зображення характерів.

Ключові слова: Шекспір, історичні хроніки, Король Лір, риторика