Автор	Пастушук Г. О.
Назва	Блазень як інтерпретатор: Шекспір і сучасність
Видання	Питання літературознавства
Випуск	72
Рік	2006
Сторінки	260-273

Ключові слова: Шекспір, блазень, гумор

Анотація: Здійснюється спроба а) провести паралель між функцією інтерпретатора, яку виконував блазень у часи Шекспіра, і її можливими реалізаціями в сучасній драматургії при постановках класичних п’єс; б) показати, які можливості відкриває персонаж блазня – у випадку використання його потенціалу – для поглиблення контакту між генієм Шекспіра і сучасним глядачем. Блазень, пройшовши в англійській літературі своєрідну еволюцію від фізичного символу і носія людського пороку в середньовічній сакральній драмі, в часи єлизаветинського театру продовжує відігравати не менш важливу, але тепер вже складнішу роль. Шекспірівський блазень, залишаючись носієм універсальної людської немочі і глупоти, водночас мусить стати „усім для усіх‟, показати прояв людських вад у конкретних контекстах. Адже щойно в публічному театрі часів Єлизавети І маємо вперше таку строкату публіку: селяни і ремісники з джентельменами і повіями, придверники і юристи з солдатами і багатими купцями. Виходячи з середньовічної „тілесної” традиції, блазень стає носієм усіх клаптиків конвенційності свого часу, граючи роль і тематичного референта, і Шекспірової прози, і фізичного гумору воднораз.