Автор	Пчилка Олена
Назва	Михаил Петрович Старицкий
Видання	Киевская старина
Номер	Т. 85. Кн. 5
Рік видання	1904
Сторінки	420-422

У біографічному нарисі про Михайла Старицького Олена Пчілка окремо зупиняється на його українському перекладі «Гамлета» Вільяма Шекспіра, виданому в Києві 1882 року. Вона наголошує, що Старицький прагнув не лише дати українській літературі один із найкращих творів світової драматургії, а й сприяти виробленню літературної мови через перекладання високих класичних зразків.

За свідченням Олени Пчілки, перекладач поставився до роботи надзвичайно сумлінно: ознайомився з найкращими французькими й німецькими перекладами та намагався максимально наблизити текст до англійського оригіналу. Авторка високо оцінює результат і наводить уривки з перекладу — звернення Гамлета до Привида та початок монологу «Жити чи не жити?» — як приклади здатності української мови передавати різні регістри шекспірівського стилю.

Олена Пчілка згадує й ворожу реакцію частини тогочасної критики, яка висміювала перекладацькі новотвори Старицького й приписувала йому карикатурні вислови. Вона заперечує твердження, ніби переклад був переповнений штучними словами: навпаки, вважає, що в ньому тонко передано і піднесені, і простіші, і складніші відтінки Шекспірової мови. Загалом праця Старицького оцінюється як великий і культурно значущий внесок в українську літературу.

Ключові слова: Шекспір, Гамлет, Олена Пчілка, Михайло Старицький, український переклад, українська мова, Жити чи не жити, Привид, перекладацька критика, українська література