Автор	Родзевич С.
Назва	«Гамлет» та гамлетова проблема
Видання	Шекспір В. Гамлет / Пер. М. Старицького
Видавництво	К.: Книгоспілка
Рік видання	1928
Сторінки	VII-ХХVI

С. Родзевич розглядає «Гамлета» як один із найскладніших проявів шекспірівської індивідуальності й водночас як твір, глибоко пов’язаний із духовною атмосферою своєї епохи. Відправною точкою стає культура Відродження, її гуманізм, розширення інтелектуальних горизонтів і поступове руйнування ренесансної гармонії. Саме на межі цієї історичної зміни автор розміщує трагедію Шекспіра та її героя — людину надзвичайної рефлексії, для якої думка й моральний аналіз ускладнюють безпосередню дію.

Окремо простежено генезу сюжету: від легенди про Амлета у Саксона Граматика через французьку переробку Бельфоре й попередню англійську драму до Шекспірової трагедії. Родзевич наголошує, що Шекспір не просто переробив готовий фабульний матеріал, а радикально змінив психологічну природу героя та поставив у центр проблему свідомості, моральної відповідальності й співвідношення думки та вчинку.

Значну частину статті становить історія тлумачень Гамлета. Автор розглядає романтичну традицію, психологічні й філософські пояснення нерішучості героя, полемізує з надто спрощеним образом безвольної людини й показує, як «гамлетова проблема» дедалі більше перетворювалася на самостійну культурну проблему — питання про інтелектуала, який бачить суперечності світу значно гостріше, ніж здатний їх практично розв’язати.

Особливий і сьогодні історично показовий шар статті — прихильне використання ретлендівської гіпотези. Родзевич намагається читати «Гамлета» автобіографічно й проводить паралелі між персонажами та обставинами трагедії і життям Роджера Меннерса, графа Ретленда. Таким чином, ретлендівська концепція використовується не як побіжна довідка, а як один із ключів до пояснення психології й окремих деталей п’єси.

Наприкінці «гамлетова проблема» переноситься у ширший європейський контекст XIX століття: простежується рецепція героя в романтичній та пізнішій літературі, де Гамлет поступово перетворюється з конкретного персонажа Шекспіра на культурний тип людини рефлексії, сумніву й внутрішнього конфлікту.

Ключові слова: Шекспір, Гамлет, С. Родзевич, гамлетова проблема, Саксон Граматик, Бельфоре, Роджер Ретленд, шекспірівське питання, авторство Шекспіра, рецепція Гамлета, романтизм, психологія Гамлета, джерела Гамлета