Автор	Тарнавський О.
Назва	Шекспіровим сонетам 350 років; Сонети 104, 116
Видання	Українська літературна газета
Номер	Ч. 4(46)
Рік видання	1959
Сторінки	7

Стаття приурочена до 350-річчя першого видання Шекспірових сонетів 1609 року. О. Тарнавський коротко окреслює місце сонетного циклу у творчості Шекспіра та його зв’язок з англійською сонетною традицією. Простежується розвиток жанру від Петрарки й ранніх англійських сонетистів — Т. Ваєта, Серрі, Е. Спенсера, Ф. Сідні, Д. Констебла, М. Дрейтона — до Шекспіра. Наголошено на особливостях англійської форми сонета: трьох катренах і заключному двовірші, а також на тематичному й композиційному розмаїтті Шекспірового циклу.

Окремо розглянуто історію українських перекладів сонетів. Автор починає її від Івана Франка, згадує Максима Славінського, Святослава Гординського, Олега Зуєвського, Яра Славутича та повний переклад Ігоря Костецького. Тарнавський підкреслює, що українська мова дає широкі можливості для передачі змісту й форми Шекспірової поезії, а нові переклади мають передавати не лише технічну майстерність римування, а й простоту та природність шекспірівського вислову. Поряд зі статтею надруковано сонети 104 і 116 у перекладі Остапа Тарнавського.

Ключові слова: Шекспір, сонети, 1609, сонет 104, сонет 116, Остап Тарнавський, Іван Франко, Максим Славінський, Святослав Гординський, Олег Зуєвський, Яр Славутич, Ігор Костецький, український переклад