Назва	Великий театр: «Коріолан»
Видання	Діло
Випуск	№ 214
Рік видання	24.09.1936
Сторінки	6

Рецензент починає з питання, чи вибір «Коріолана» для репрезентативної вистави нового сезону був пов’язаний із його можливою сучасною актуальністю. Початкова сцена масового виступу римського плебсу, який вимагає хліба з державних запасів, природно викликає асоціації з сучасними соціальними конфліктами, безробіттям і страйками. Проте автор застерігає від надто прямолінійного перенесення античного й шекспірівського матеріалу на сучасну політику.

У центрі п’єси для рецензента стоїть трагічна природа самого Коріолана — видатного воїна, нездатного пристосуватися до громадянського життя й компромісів політики. Втративши підтримку народу й будучи вигнаним із Риму, він переходить на бік колишніх ворогів і веде їх проти власної батьківщини, але в останню мить поступається благанням матері та дружини, прирікаючи себе на загибель.

Постановку здійснив Л. Шіллер. Рецензент визнає його великим режисером, але вважає, що цього разу йому не вдалося знайти для трагедії достатньо нового й переконливого сценічного рішення. Масові сцени лише епізодично справляли сильне враження; в інших місцях крик, метушня, музика й зовнішні ефекти підміняли ясність драматичної дії. Особливо обтяжувала спектакль тривалість — понад чотири години.

Страхоцький у ролі Коріолана оцінений як інтелігентний виконавець, але рецензентові бракувало у його сценічній поставі фізичної сили й героїчної переконливості, потрібної для легендарного воїна. Сольська в ролі матері Коріолана також не змогла надати ключовій сцені необхідної сили; критик окремо зауважує проблеми з голосом актриси.

Ключові слова: Шекспір, Коріолан, Великий театр, Л. Шіллер, Страхоцький, Сольська, римський плебс, демократія, диктатура, політичний театр, польський театр, театральна критика, постановки, вистави