Гозенпуд А. Післямова [«Гамлет»]
| Автор | Гозенпуд А. |
|---|---|
| Назва | Післямова [«Гамлет»] |
| Видання | Шекспір В. Гамлет / Пер. В. Вера |
| Видавництво | К.: Мистецтво |
| Рік видання | 1941 |
| Сторінки | С. 253-268 |
📄 PDF-документ:
А. Гозенпуд подає комплексне дослідження «Гамлета», що охоплює текстологію, історію видань і перекладів, джерела сюжету, критичну рецепцію та ідейно-художню структуру трагедії. Автор зіставляє перше й друге кварто, видання Folio, простежує багатовікову видавничу й перекладацьку історію твору та окремо згадує українські переклади П. Куліша, М. Старицького, С. Гусака і В. Вера.
Розглядаючи джерела сюжету, Гозенпуд іде від Саксона Граматика й Бельфоре до втраченої дошекспірівської трагедії, яку пов’язують з Томасом Кідом. Принципова відмінність Шекспіра від попередників полягає, на його думку, в радикальному переосмисленні старовинної історії помсти: примітивний династичний конфлікт перетворено на гуманістичну трагедію величезної філософської глибини.
Велику частину післямови присвячено історії тлумачень Гамлета — від Гете, Шлегеля й Гегеля до Белінського, Тургенєва, Брандеса та інших критиків. Гозенпуд заперечує спроби звести героя до одного психологічного типу — меланхоліка, слабовольного рефлектера, скептика чи безвірника. Основний конфлікт він бачить у зіткненні гуманіста Гамлета з феодальним світом насильства, брехні та лицемірства. Трагедія героя полягає ще й у тому, що, протестуючи проти цього світу, він сам мусить прийняти на себе феодальний обов’язок кровної помсти.
У фіналі Гамлет постає як людина, що історично випередила своє оточення й загинула в нерівній боротьбі, але його смерть не є беззмістовною. Зі старої трагедії помсти Шекспір створив «поему думки і пристрасті», здатну щоразу по-новому відповідати на питання наступних епох. Саме універсальність і філософська невичерпність, за Гозенпудом, ставлять «Гамлета» поруч із «Божественною комедією», «Фаустом» і «Дон Кіхотом».
Ключові слова: А. Гозенпуд, Вільям Шекспір, Гамлет, текстологія, Quarto, Folio, Саксон Граматик, Бельфоре, Томас Кід, П. Куліш, М. Старицький, С. Гусак, В. Вер, Гете, Белінський, гуманізм, феодалізм, помста, світова культура