Мирний Панас. Лист до Я. В. Жарка від 24.05.1898 р.
| Автор | Мирний Панас |
|---|---|
| Назва | Лист до Я. В. Жарка від 24.05.1898 р. |
| Видання | Зібр. тв.: у 7 т. |
| Том | 7 |
| Рік видання | 1971 |
| Сторінки | 433 |
📄 PDF-документ:
У листі до Якова Жарка Панас Мирний виявляє великий інтерес до його перекладу «Гамлета» й наголошує на надзвичайній складності перекладання Шекспіра українською мовою. На його думку, перекладачеві потрібна нова й багата лексика, здатна передати думки та почуття Гамлета. Мирний порівнює працю Жарка з попередніми українськими перекладами та згадує Пантелеймона Куліша, який, за його відомостями, переклав усього Шекспіра.
Серед Кулішевих перекладів Мирний згадує «Отелло» та «Троїла і Крессіду». Найбільше йому подобається «Троїл і Крессіда», мову якої він вважає природнішою й легшою для українського перекладу. Натомість «Отелло» оцінюється значно критичніше: Мирному здається, що перекладач надмірно напружував мову й усе ж не досяг необхідної природності. Це зауваження для нього особливо показове, оскільки Куліша він вважає людиною, яка дуже добре знала українську.
Мирний додає, що сам працював над перекладом «Короля Ліра» і тому з власного досвіду знає, наскільки важко перекладати Шекспіра. Водночас він не наполягає на власній оцінці як остаточній і просить Жарка надіслати «Гамлета», обіцяючи після прочитання висловити свою думку. Лист є цінним свідченням того, як наприкінці ХІХ століття українські письменники оцінювали між собою різні стратегії перекладу Шекспіра.
Ключові слова: Шекспір, Панас Мирний, Яків Жарко, Гамлет, Король Лір, Отелло, Троїл і Крессіда, Пантелеймон Куліш, українські переклади Шекспіра, художній переклад, українська мова, листування