Доманицький В. Шекспировский фонд и Русько-Українська видавнича спілка

Автор Доманицький В.
Назва Шекспировский фонд и Русько-Українська видавнича спілка
Видання Киевская старина
Випуск Т. 80. Кн. 3
Рік видання 1903
Сторінки 141-148

📄 PDF-документ:

⬇️ Завантажити PDF

Стаття Василя Доманицького присвячена історії видання українських перекладів Шекспіра Пантелеймона Куліша та діяльності Русько-Української Видавничої Спілки у Львові. Автор нагадує, що 1881 року Куліш видав перший том із перекладами «Отелло», «Троїла і Крессіди» та «Комедії помилок», однак задум повного Шекспіра тоді не був здійснений. У посмертних паперах перекладача залишилося ще десять готових драм. Завдяки пожертві невідомого мецената Спілка в 1899–1902 роках видала всі десять томів; редактором став Іван Франко, який звіряв переклади з англійським оригіналом, додавав примітки й передмови з викладом новіших шекспірознавчих досліджень.

Доманицький докладно описує фінансову модель видання. Кошти мецената пішли на друк, а чистий прибуток від продажу мав утворити спеціальний «Шекспірівський фонд», призначений для підтримки якісних українських перекладів Шекспіра та інших класичних творів чужих літератур. Частина надходжень залишалася Видавничій Спілці для покриття витрат на адміністрацію й склад. Автор згадує також наступний запланований проєкт фонду — видання Кулішевого перекладу Байронового «Чайльд Гарольда».

Окремий інтерес становлять наведені статистичні дані. Було надруковано загалом 10 400 примірників десяти драм; станом на 31 грудня 1902 року продано 2379, тоді як 8021 примірник залишався на складі. Найкраще з перелічених томів розходився «Ромео і Джульєтта» — 869 надрукованих примірників ще залишалося зі стартової тисячі, тобто було продано 131; для інших книг також наведено окремі цифри продажів і залишків. Доманицький прямо пов’язує повільний продаж із загальними умовами українського книговидання й читання.

Стаття переходить від історії Шекспірівського фонду до характеристики самої Видавничої Спілки, заснованої наприкінці 1898 року й активної з 1899-го. Доманицький розглядає її як важливу інституцію для поширення української та перекладної літератури й закликає підтримувати Шекспірівський фонд, оскільки якісний переклад світової класики має велике значення для розвитку національної літератури.

Ключові слова: Шекспір, Пантелеймон Куліш, Василь Доманицький, Іван Франко, Шекспірівський фонд, Русько-Українська Видавнича Спілка, Львів, українські переклади Шекспіра, видання Шекспіра, меценатство, книговидання, наклади, книжкова торгівля, Байрон, Чайльд Гарольд

Category: