Автор	Лейн О.
Назва	Вільям Шекспір
Видання	Театр
Випуск	№ 3
Рік видання	1939
Сторінки	5-13
Джерело	https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=2114

У ювілейній статті О. Лейн представляє Шекспіра як найвидатнішого драматурга світової літератури, великого реаліста й гуманіста англійського Відродження. Автор простежує значення його творчості для європейської та російської культури, звертаючись до оцінок Белінського, Пушкіна, Гете, Лессінга, Стендаля, Гюго, Флобера, Чернишевського, Маркса, Енгельса та інших. Шекспір постає митцем, який вплинув не тільки на літературу, а й на театр, музику й образотворче мистецтво.

Особливе значення Лейн надає театральності Шекспіра. Його драматургія, на думку автора, повністю розкривається саме на сцені, а історія світового театру значною мірою є історією сценічного освоєння створених ним характерів. У цьому контексті згадуються великі актори різних країн і поколінь, а також російська й радянська шекспірівська традиція. Шекспірівський спектакль визначається як одна з найвищих шкіл сценічного реалізму.

Центральною ідейною рисою Шекспіра Лейн вважає гуманізм — інтерес до людини, захист вільної особистості, засудження тиранії, соціального й морального лицемірства, расової ненависті, влади грошей і насильства над людським почуттям. Ця теза розкривається через Річарда III, Макбета, Яго, Коріолана, Ліра, Шейлока, Гамлета, Ромео і Джульєтту та інших персонажів. Водночас гуманізм Шекспіра Лейн трактує в характерній для радянської критики кінця 1930-х років політизованій формі — як активний, «бойовий» гуманізм, співзвучний сучасній боротьбі проти фашизму.

У фінальній частині статті Шекспір протиставляється культурній реакції та фашистському варварству. Автор наголошує, що захист свободи думки, людської гідності, расової рівності й права людини на почуття робить драматурга принципово несумісним із тоталітарною расистською ідеологією. Радянський театр, у трактуванні Лейна, має стати головним спадкоємцем реалістичної та гуманістичної традиції Шекспіра.

Ключові слова: Вільям Шекспір, О. Лейн, гуманізм, реалізм, Відродження, шекспірівський театр, сценічна рецепція, Річард III, Макбет, Отелло, Яго, Король Лір, Гамлет, Коріолан, Ромео і Джульєтта, антифашизм, радянське шекспірознавство