Дзюбинская О. Высокая проза. «Король Лир» в театра им. Ив. Франко
| Автор | Дзюбинская О. |
|---|---|
| Назва | Высокая проза. «Король Лир» в театра им. Ив. Франко |
| Видання | Театр |
| Номер | 7 |
| Рік видання | 1959 |
| Сторінки | 82-85 |
📄 PDF-документ:
О. Дзюбинская рецензує постановку «Короля Ліра» в Київському театрі ім. Ів. Франка, здійснену В. Оглобліним. Уже на початку статті спектакль визначено як одну з небагатьох справжніх подій театрального сезону. Авторка наголошує на його нетрадиційності: режисер відмовляється від звичної монументально-патетичної манери й шукає шлях до трагедії через конкретність поведінки, побутову достовірність і внутрішню логіку характерів.
Лір М. Крушельницького навмисно не відповідає традиційному образові величного старого короля. На початку він грубий, примхливий, фізично сильний, схильний насолоджуватися власною владою. Режисер прагне показати витоки подальших подій ще до того, як вони набудуть відкрито трагічного характеру: Шут з’являється раніше, ніж у Шекспіра, окремі жести й деталі випереджають подальший розвиток персонажів. Усе вибудовується як безперервний ланцюг причин і наслідків.
Саме поняття «високої прози» визначає ключ до спектаклю. Театр намагається підняти повсякденне й конкретне до філософського рівня, не відриваючись від матеріальної правди життя. Лір Крушельницького пізнає світ не через декларативний пафос, а через холод, голод, втому, беззахисність, зіткнення з іншими людьми. Тому навіть сцена бурі трактується не як змагання актора з природною стихією, а як момент внутрішнього прозріння.
Авторка високо оцінює Шута Д. Мілютенка, Кента О. Давиденка, Едмунда В. Цимбаліста, Глостера А. Гашинського та особливо Регану О. Кусенко, яка відходить від усталеного сценічного шаблону. Водночас друга частина спектаклю, на думку Дзюбинської, поступається першій і містить окремі режисерські повтори. Проте загальний висновок однозначний: київський «Король Лір», названий першою на Україні постановкою цієї трагедії й зіграний у перекладі М. Рильського, став визначною подією весни 1959 року.
Ключові слова: О. Дзюбинская, Вільям Шекспір, Король Лір, театр ім. Ів. Франка, В. Оглоблін, М. Крушельницький, Д. Мілютенко, О. Кусенко, М. Рильський, Київ, сценічна інтерпретація, театральна критика, 1959