Автор	Кроненберг И.
Назва	Макбетъ
Видання	Брошюрки, издаваемыя Иваномъ Кронебергомъ
Номер	4
Видання	Харьков: Университетская типография
Рік видання	1831
Сторінки	83 с.

Розгорнуте дослідження трагедії Вільяма Шекспіра «Макбет», побудоване у формі літературно-критичної бесіди. Оповідач потрапляє до шотландського замку, де його провідник Гоун показує так звану «кімнату Макбета» — серію картин, кожна з яких зображує важливий момент трагедії. Послідовне відкривання картин дає авторові можливість простежити розвиток сюжету, характерів і моральної проблематики твору від появи відьом до загибелі Макбета й проголошення Малкольма королем.

Центральною проблемою Кроненберг вважає співвідношення свободи людини, морального закону та необхідності. Пророцтва відьом не знімають із Макбета відповідальності: герой гине не тому, що доля примусила його до злочину, а тому, що його моральна свобода виявилася недостатньо утвердженою. Відступивши від морального закону, Макбет поступово потрапляє у владу злочину, страху й необхідності. Особливу увагу приділено мукам совісті після вбивства Дункана, видінню кинджала, явленню духа Банко та духовному руйнуванню героя.

Важливу роль у трактуванні трагедії має образ Леді Макбет. Кроненберг не зводить її характер лише до честолюбства: джерелом її впливу на Макбета він вважає також сильну любов до чоловіка. Взаємне почуття подружжя надає їхнім образам людської складності й не дозволяє перетворити їх на абстрактні уособлення зла. Після злочину обидва герої руйнуються по-різному: Макбета переслідують страх і совість, Леді Макбет доходить до сомнамбулізму та психічного краху. Серед інших персонажів детально характеризуються Дункан як добрий і благодатний правитель, Банко як моральний контраст Макбетові, Макдуф як захисник батьківщини та Малкольм як законний майбутній монарх.

Ключові слова: Шекспір, Макбет, І. Кроненберг, Леді Макбет, Банко, Дункан, Макдуф, Малкольм, відьми, совість, злочин, моральна свобода, доля, необхідність, надприродне, трагедія, шекспірознавство