Автор	Morozov M.
Назва	Soviet Shakespeare Studies
Видання	International Literature
Випуск	4
Рік видання	1944
Сторінки	67-68

М. Морозов подає огляд розвитку радянського шекспірознавства напередодні та під час Другої світової війни. Серед його основних напрямів названо видання коментованих текстів Шекспіра англійською мовою, поширення читання оригіналу, перекладацьку діяльність і текстологічні дослідження. Автор характеризує переклади Б. Пастернака, М. Лозинського, Т. Щепкіної-Куперник, С. Маршака та переклади Шекспіра мовами народів СРСР. Для української шекспіріани особливо важливе повідомлення про те, що І. Стешенко щойно завершила новий український переклад «Дванадцятої ночі», призначений для постановки в театрі ім. І. Франка у визволеному Києві.

Окремо Морозов наголошує на тісному зв’язку шекспірознавчих досліджень із театральною практикою: на спеціальних конференціях постановки оцінювали з погляду глибини передачі думки Шекспіра та нового внеску в розуміння його п’єс. Серед напрямів дослідження автор називає гуманізм Шекспіра, історичну зумовленість його творчості, систему характерів, розвиток персонажа й безперервність драматичної дії. Завершення статті має виразний воєнний контекст 1944 року: Шекспір трактується як представник прогресивної гуманістичної культури, а його творчість — як втілення боротьби людини проти ненависті й зла та один із культурних зв’язків між народами, що протистоять нацизму.

Ключові слова: Шекспір, радянське шекспірознавство, М. Морозов, переклади Шекспіра, І. Стешенко, Дванадцята ніч, театр ім. І. Франка, український переклад, театральна практика