Автор	Німчук І.
Назва	Вистава «Гамлета» у Львові
Видання	Наші дні
Рік видання	жовтень 1943
Сторінки	8-9

І. Німчук починає статтю з характеристики «Гамлета» як одного з найживучіших і найпроблемніших творів світової драматургії. Автор пояснює тривалу історію його інтерпретацій складністю самого героя, відмінностями ранніх видань трагедії та винятковим значенням центральної ролі для режисера й актора. Наводяться різні традиційні прочитання Гамлета — як меланхоліка й слабовольної людини, скептика, мислителя або, навпаки, сильної й діяльної особистості.

Значне місце відведено історії українських перекладів «Гамлета». Німчук згадує переклади П. Свєнціцького, Ю. Федьковича, М. Старицького, П. Куліша, С. Гусака, Віктора Вера та О. Бургардта. Для львівської постановки Михайло Рудницький створив новий переклад, який автор високо оцінює за близькість до оригіналу, сценічну ясність і прагнення передати каламбури Шекспіра зрозумілою для актора й глядача мовою.

Режисура Йосипа Гірняка трактується як переважно реалістична з певним романтичним забарвленням. Гірняк підкреслює в Гамлеті не безволля, а вольовість і діяльність: герой падає тому, що обставини виявляються сильнішими за нього. В. Блавацький створює складний образ, у якому поєднуються активність і рефлексія, меланхолія, іронія, гнів, самобичування та філософська зосередженість.

Докладно оцінено й інші акторські роботи — Клавдія, Гертруди, Офелії, Полонія, Лаерта, Гораціо, гробокопа та другорядних персонажів. Окремо відзначено оформлення Мирослава Григоріїва й використання музики М. Лисенка. У підсумку Німчук називає «Гамлета» великим досягненням драматичного відділу Львівського Оперного Театру й підкреслює надзвичайний глядацький успіх вистави.

Ключові слова: І. Німчук, Вільям Шекспір, Гамлет, Львівський Оперний Театр, Йосип Гірняк, В. Блавацький, Михайло Рудницький, українські переклади Гамлета, Офелія, Клавдій, Полоній, М. Лисенко, сценічна інтерпретація, театральна критика