Автор	Партицький О.
Назва	Шекспірові твори, переложені Кулішем
Видання	Зоря
Випуск	Ч. 21
Рік видання	1 листопада 1882
Сторінки	327-330

Критична стаття Омеляна Партицького про перший том українських перекладів Вільяма Шекспіра Пантелеймона Куліша, до якого увійшли «Отелло», «Троїл і Крессіда» та «Комедія помилок». Сам задум перекласти всього Шекспіра автор оцінює скептично: на його думку, не всі твори драматурга однаково варті перекладу, а зосередитися насамперед слід було б на найвизначніших трагедіях і комедіях, серед яких він називає «Макбета», «Короля Ліра», «Гамлета», «Отелло», «Ромео і Джульєтту».

Партицький надзвичайно критично оцінює якість першого тому. Зіставляючи переклад з англійським оригіналом, він наводить численні приклади неточного або незрозумілого передавання змісту, неприродних мовних конструкцій, неологізмів, чужомовних запозичень і дивних слововживань. Окремо критикується перенесення до шекспірівського тексту українсько-козацької термінології: у Венеції, під Троєю та в Ефесі з’являються «кіш», «бунчуки», «козаки», «гетьмани», «отамани» та інші реалії, яких немає в оригіналі. Зауваження стосуються також граматики, наголосів і непослідовної правописної практики Куліша.

Наприкінці Партицький наголошує, що невдачу конкретного перекладу не можна трактувати як доказ неспроможності української мови передавати Шекспіра. Навпаки, він вважає українську придатною навіть для найскладніших перекладацьких завдань і як аргумент згадує український переклад «Фауста». Таким чином, гостра полеміка спрямована не проти самої ідеї українського Шекспіра, а проти перекладацького методу, мовних експериментів і конкретних рішень Куліша.

Ключові слова: Шекспір, Пантелеймон Куліш, Омелян Партицький, Отелло, Троїл і Крессіда, Комедія помилок, Гамлет, Макбет, Король Лір, Ромео і Джульєтта, українські переклади Шекспіра, перекладацька критика, українська мова, правопис