Родзевич С. Шекспір у нових українських перекладах
| Автор | Родзевич С. |
|---|---|
| Назва | Шекспір у нових українських перекладах |
| Видання | Комуніст |
| Випуск | 75 (6555) |
| Рік видання | 30 березня 1941 |
С. Родзевич рецензує два нові українські видання Шекспіра — «Макбет» у перекладі Ю. Корецького та «Гамлет» у перекладі Віктора Вера, обидва з редакцією і післямовами А. Гозенпуда. Вихідною проблемою статті є виняткова складність перекладу Шекспіра: перекладач має відтворити не тільки зміст, а й образність, ритмічну й мовну «симфонічність», індивідуальні особливості персонажів і багатство інтонацій.
Переклад «Гамлета» Віктора Вера автор оцінює загалом дуже високо. На його думку, перекладач досяг точності, зберіг лаконізм і сценічність тексту, різні настрої героя, його сумніви, іронію, мужність і філософську напруженість. Особливо важливою вважається здатність українського тексту природно звучати зі сцени. Водночас Родзевич указує на окремі мовні й стилістичні місця, які могли б бути вдосконалені.
«Макбет» Ю. Корецького оцінюється як складніше перекладацьке завдання через надзвичайну стислість, метафоричну насиченість і похмурий колорит трагедії. Перекладачеві, за Родзевичем, часто вдається передати внутрішній ритм і настрій оригіналу, але подекуди втрачається концентрація образу, виникають зайві слова або неточності у відтворенні окремих понять і реалій.
Попри зауваження, обидва переклади рецензент оцінює позитивно й розглядає як важливе поповнення українського шекспірівського репертуару. Окремо він шкодує, що добре оформлені видання «Гамлета» й «Макбета» вийшли надто малими тиражами.
Ключові слова: С. Родзевич, Вільям Шекспір, український переклад, Гамлет, Макбет, Віктор Вер, Ю. Корецький, А. Гозенпуд, перекладознавство, сценічність, ритм, образність, українська шекспіріана