Автор	Стешенко О.
Назва	Тканина життя
Видання	Літературний журнал
Номер	11-12
Рік видання	1940
Сторінки	171-192

Оксана Стешенко ставить за мету не створити повну біографію Михайла Старицького, а відтворити суспільну й культурну атмосферу, в якій формувалися його творчі сили. Життя письменника показано на тлі українського громадського руху 1860–1880-х років, діяльності Старої громади, цензурних переслідувань, розвитку українського театру та боротьби за повноцінне функціонування української мови. Старицький постає одночасно як письменник, перекладач, видавець, театральний організатор і активний учасник громадського життя.

Значне місце у праці відведено перекладацькій діяльності Старицького. Роботу над «Гамлетом» він розпочав 1873 року, розглядаючи переклад Шекспіра не лише як літературне завдання, а й як спосіб довести спроможність української мови передавати найскладніші твори світової класики. На тлі Емського указу й посилення репресій переклад набував виразного культурного й суспільного значення. Стешенко наводить листування сучасників, з якого видно, що робота над «Гамлетом» тривала й у 1876 році, а сам переклад перевіряли й зіставляли з іншомовними версіями, прагнучи максимальної близькості до оригіналу.

Старицький сам формулював свою мету як прагнення популяризувати Шекспіра й водночас «удосконалити рідну мову на вищих класичних зразках». Саме ця установка пояснює його мовне новаторство й готовність братися за складні місця оригіналу, а не обходити їх переказом. Поява українського «Гамлета» викликала тривале цькування в російській ретроградній пресі; особливо відомою стала вигадана противниками перекладу фраза «Бути чи не бути — ось в чім заковика», якої в тексті Старицького не було. Водночас для молодшого покоління сама поява «Гамлета» українською стала свідченням принципово нового рівня розвитку українського письменства.

Шекспірівський епізод у Стешенко вписаний у ширшу концепцію діяльності Старицького: переклад, оригінальна творчість, видавнича робота й організація театру були для нього складниками одного культурного проєкту — розширення можливостей української мови й створення повноцінної модерної літератури та сцени. Попри адміністративні заборони, цензуру, напади російської преси й суперечки з частиною українських сучасників, Старицький послідовно обстоював право української культури на світову класику. Його переклад «Гамлета» постає в праці Стешенко одним із найвиразніших прикладів цієї програми.

Ключові слова: Оксана Стешенко, Михайло Старицький, Вільям Шекспір, Гамлет, український переклад, переклад Шекспіра, українська мова, Стара громада, Емський указ, цензура, український театр, перекладацька діяльність, мовне новаторство, українська література, культурний рух