Автор	Тобілевич Б. П.
Назва	Панас Карпович Саксаганський, 1859-1940: життя і творчість
Видавництво	К.: Музгиз
Рік видання	1957
Сторінки	263-267

У поданому фрагменті праці Б. П. Тобілевича докладно реконструйовано роботу П. К. Саксаганського над «Отелло» в театрі ім. М. Заньковецької. Домовленість про постановку було досягнуто наприкінці 1924 року, а репетиційна робота розпочалася восени 1925-го. Саксаганський знайомив акторів із власними враженнями від видатних виконавців «Отелло», зіставляв різні сценічні трактування та поступово розкривав власну концепцію трагедії. Отелло він розумів не передусім як ревнивця, а як людину великої душі, світлого розуму й довірливості, трагедія якої полягає у зруйнованій вірі в людей; Яго натомість постає носієм цинізму, егоїзму й ненависті до моральних цінностей.

Окремо висвітлено історію українського перекладу Саксаганського. Першу редакцію повного тексту він завершив 1920 року після тривалої роботи над окремими монологами, а 1924 року переробив переклад і підготував режисерський примірник. Перед постановкою режисер вивчав історію шекспірівського театру, сценічну історію «Отелло», оформлення та постановочні засоби. Прем’єра відбулася 6 лютого 1926 року в Дніпропетровську; Отелло виконував Романицький. Вистава тривалий час залишалася в репертуарі, згодом її відновлював І. Чабаненко, а 1936 року — В. Харченко, причому, за Тобілевичем, основні принципи режисерського задуму Саксаганського зберігалися й у пізніших редакціях.

Ключові слова: Шекспір, Отелло, П. К. Саксаганський, театр ім. М. Заньковецької, Б. П. Тобілевич, український переклад, Романицький, І. Чабаненко, В. Харченко, Дніпропетровськ, 1926