Автор	Уразов И.
Назва	Гастроли мастерской «Березіль». Макбет
Видання	Коммунист
Випуск	№ 123
Рік видання	30.05.1924
Сторінки	5

Л. Уразов оцінює постановку «Макбета» майстерні «Березоля» як успішний експеримент із використання класичної п’єси для потреб сучасного, зокрема політично актуального, театру. Найвиразнішою рисою спектаклю він називає простоту й ощадливість виражальних засобів: режисура уникає надмірної зовнішньої театральності, складних ефектів і містичного оформлення.

Особливо позитивно автор оцінює сценографічне рішення. Спроба реконструювати принципи шекспірівської сцени здійснена просто й функціонально: місце дії позначається умовно, а сценічний простір легко трансформується відповідно до розвитку подій. Це дозволяє швидко переносити дію й підтримувати динамічний ритм вистави.

У спектакль уведено інтермедії, які публіка приймала оплесками. Уразов схвально ставиться до комічного елемента й до використання постаті блазня, близького й зрозумілого пролетарському глядачеві. Особливе значення він надає сцені коронування Макбета: саме вона, на його думку, різко змінює політичне звучання трагедії. П’єса про вбивство «законного» монарха й відновлення старого порядку завдяки режисерському трактуванню набуває революційного сенсу.

Окремі недоліки постановки Уразов визнає, але вважає їх дрібними й такими, що не порушують цілісності спектаклю. Загальний висновок критика — досвід «Березоля» довів можливість радикального сучасного переосмислення Шекспіра без втрати театральної сили твору.

Ключові слова: Шекспір, Макбет, Лесь Курбас, Березіль, Л. Уразов, режисура, революційний театр, інтермедії, блазень, сценографія, модернізація класики, український театр, постановки, вистави