Автор	Хоткевич Г.
Назва	З приводу одної постановки
Видання	Література, Наука, Мистецтво
Випуск	№ 21
Рік видання	01.06.1924
Сторінки	2-3

Гнат Хоткевич розглядає постановку «Макбета» Леся Курбаса в контексті нових театральних пошуків. Він визнає Курбаса одним із найцікавіших українських режисерів і позитивно ставиться до самого принципу новаторства: нова сценічна форма має право існувати, якщо вона органічно виростає з художнього задуму, а не нав’язується творові заради зовнішньої оригінальності.

Хоткевич критично ставиться до поширеного в тогочасному театрі культу «примітивізму». На його думку, примітивна форма природна для певного культурного рівня, але свідоме повернення сучасної людини до примітиву легко перетворюється на штучність. Саме таку небезпеку він бачить у курбасівському «Макбеті»: умовні написи на сцені, жести, групування, світло й зовнішня стилізація не складаються, на його погляд, у послідовний художній принцип.

Особливо розчаровує автора акторська сторона вистави. Він очікував, що Курбас зможе створити новий спосіб сценічного існування Шекспіра, однак у поведінці персонажів побачив риси старої декламаційної й мелодраматичної традиції — умовний «трагічний крок», зовнішні жести та інші театральні штампи. Трактування Макбета й Леді Макбет також не дало йому відчуття нового прочитання шекспірівських характерів.

Хоткевич критикує й блазнівські вставки між окремими частинами вистави. Він не заперечує самого принципу контрасту чи комічного перепочинку в трагедії, але вважає конкретне виконання невдалим і недостатньо пов’язаним із художньою природою твору. Загальна непослідовність режисерської концепції приводить його до різкого підсумку: він сподівався побачити творчу зустріч Курбаса з Шекспіром, але в результаті не побачив повною мірою «ні Шекспіра, ні Курбаса».

Ключові слова: Шекспір, Макбет, Лесь Курбас, Гнат Хоткевич, Березіль, примітивізм, режисура, стилізація, акторська гра, театральна умовність, модернізація класики, театральна критика, постановки, вистави