Автор	Вавринюк Д. М.
Назва	Переклад гри слів у п’єсах Шекспіра
Видання	Теория и практика перевода
Випуск	10
Рік видання	1983
Сторінки	20-27

Д. М. Вавринюк розглядає гру слів як один із найхарактерніших і водночас найскладніших для перекладу стилістичних засобів Шекспіра. Каламбур у його п’єсах тісно пов’язаний із драматичною ситуацією: він бере участь у словесних конфліктах, створює комічний або іронічний ефект, характеризує персонажів, виявляючи їхній дотеп, критичний розум чи інтелектуальну вправність. Автор наголошує, що перекладачеві недостатньо механічно передати окреме слово: необхідно зберегти двозначність і драматургічну функцію репліки, навіть якщо для цього доводиться відходити від буквальної форми оригіналу.

На прикладах із «Комедії помилок», «Віндзорських жартівниць», «Багато галасу з нічого», «Генріха IV», «Як вам це подобається» та інших п’єс аналізуються каламбури, побудовані на полісемії, омонімії та назвах англійських монет — angel, noble, royal, crown, mark, cross. Вавринюк зіставляє різні перекладацькі рішення, зокрема українські переклади І. Стешенко та М. Тобілевич, показуючи випадки збереження, компенсації або втрати гри слів. Особливо складними є історично й культурно зумовлені каламбури, зрозумілі єлизаветинському глядачеві, але непрозорі сучасному читачеві. Висновок автора полягає в тому, що адекватний переклад гри слів потребує глибокого знання шекспірівської мови, культурного контексту й творчого пошуку функціонального відповідника.

Ключові слова: Шекспір, гра слів, каламбур, переклад, полісемія, омонімія, І. Стешенко, М. Тобілевич, Комедія помилок, Віндзорські жартівниці, Багато галасу з нічого, Генріх IV