Автор	Князевський Б. М.
Назва	Структурні і функціональні форми алітерації у творах Шекспіра
Видання	Іноземна філологія
Випуск	11
Рік видання	1967
Сторінки	133-140

Б. М. Князевський досліджує алітерацію як важливий елемент поетичної мови Шекспіра, заперечуючи її трактування лише як формальної звукової прикраси. Автор простежує історичний зв’язок шекспірівської алітерації з давньоанглійською поетичною традицією й показує різноманітність її структурних форм: повну алітерацію, регулярне чергування звуків, повтори приголосних і голосних, початкові й кінцеві співзвуччя, складні комбінації повторів. Матеріалом слугують численні приклади з «Гамлета», «Ромео і Джульєтти», «Бурі», «Марних зусиль кохання», «Венеціянського купця», «Двох веронців» та інших п’єс.

Особливу увагу приділено функціональному навантаженню алітерації. Князевський виділяє синонімічну, антонімічну, синтетичну й порівняльну функції звукових повторів, а також їхню роль у створенні емоційного тла, психологічної характеристики персонажів, виділенні ключових понять і посиленні смислових контрастів. Алітерація в Шекспіра може взаємодіяти з римою, частково замінювати її та організовувати ритміко-звукову структуру вислову. Автор доходить висновку, що звукові повтори завжди підпорядковані змістові й художньому контексту: навіть у випадках каламбуру чи дотепу близькість звучання мотивована конкретним драматичним завданням, а не самодостатньою грою звуків.

Ключові слова: Шекспір, алітерація, фонетична стилістика, звукопис, поетична мова, Гамлет, Ромео і Джульєтта, Буря, Марні зусилля кохання, стилістичні функції