Автор	Горленко B.
Назва	Boпpoc o сонетах Шекспира
Видання	Hoвoe время
Номер	9042
Рік видання	1901
Сторінки	7-8

Василь Горленко розглядає одну з головних загадок шекспірознавства — питання про адресатів сонетів Вільяма Шекспіра та їхнє співвідношення з особистим життям поета. Автор нагадує історію публікації сонетів і різні спроби пояснити посвяту загадковому W. H. Серед висунутих версій згадуються припущення про зв’язок циклу з королевою Єлизаветою, графом Саутгемптоном, графом Пемброком та іншими історичними особами.

Горленко ставиться обережно до буквального прочитання сонетів як автобіографічної сповіді. Він переказує погляди дослідників, які намагалися відновити за ними історію кохання, дружби й ревнощів Шекспіра, але водночас звертає увагу на умовність поетичної форми, риторичні традиції епохи й можливість того, що окремі мотиви не слід безпосередньо ототожнювати з фактами біографії автора.

Найціннішим у сонетах Горленко вважає не можливість установити ім’я конкретного адресата, а їхній внутрішній світ. У них він бачить історію думки й почуттів Шекспіра, розвиток уявлень про любов, дружбу, красу, духовне й тілесне начало. Автор відзначає філософське забарвлення багатьох сонетів, їхній зв’язок із платонічними уявленнями про красу та поступовий рух від юнацького захоплення до складнішого й трагічнішого життєвого досвіду. У цьому сенсі сонети допомагають глибше зрозуміти й психологічний світ шекспірівських драм.

Ключові слова: Шекспір, сонети Шекспіра, Василь Горленко, W. H., граф Саутгемптон, граф Пемброк, біографія Шекспіра, любов, дружба, платонізм, поетична форма, шекспірознавство