Автор	Гозенпуд А.
Назва	Трагедія В. Шекспіра «Отелло». Переклад на українську мову С. Гусака
Видання	Театр
Випуск	№ 2
Рік видання	1936
Сторінки	27-29
Джерело	https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=2132

А. Гозенпуд розглядає український переклад «Отелло» С. Гусака, починаючи з ширшої проблеми художнього перекладу. На його думку, буквальна тотожність оригіналові неможлива, однак перекладач повинен максимально зберегти образність, метафорику, ритм, звучання й індивідуальний стиль автора, не «виправляючи» і не прикрашаючи Шекспіра від себе.

Основною вадою перекладу Гусака критик називає відмову від шекспірівського п’ятистопного білого ямба: рядки часто розтягуються до шести-, семи- й навіть більшої кількості стоп, через що втрачають ритмічну виразність. На численних прикладах зі сцен Яго, Отелло, Брабанціо й Дездемони Гозенпуд показує неточності, пропуски образів, ослаблення різкості вислову й випадки невиправданого додавання відсутніх в оригіналі деталей.

Водночас загальна оцінка перекладу не є негативною. Гозенпуд відзначає багатий словник, уважне ставлення до тексту, вдалі фрагменти монологів і особливо поетичне відтворення пісні Дездемони. Переклад характеризується як сумлінна й культурна робота, що потребує подальшого редагування, насамперед у сфері віршованої форми та точності окремих місць.

Ключові слова: Вільям Шекспір, А. Гозенпуд, Семен Гусак, Отелло, український переклад, художній переклад, переклад Шекспіра, білий вірш, п’ятистопний ямб, Яго, Дездемона, ритм, метафора, перекладознавство