Автор	Родзевич С. І.
Назва	«Дон Кіхот» Сервантеса і «Гамлет» Шекспіра
Видання	Літературна газета
Рік видання	6 травня 1937
Сторінки	2-3

С. Родзевич зіставляє Сервантеса і Шекспіра та двох їхніх найвідоміших героїв — Дон Кіхота й Гамлета. Вихідним приводом стає традиційне зближення двох письменників через 1616 рік, однак автора цікавить передусім не біографічний збіг, а спорідненість і відмінність двох великих типів, породжених кризою ренесансного гуманізму.

Дон Кіхот і Гамлет постають як герої, що гостро відчувають суперечність між гуманістичним ідеалом і реальною дійсністю. Обидва не приймають світ таким, яким він є, однак реагують на нього по-різному. Дон Кіхот намагається безпосередньо діяти й перебудовувати життя відповідно до свого ідеалу, через що його шлях набуває водночас героїчного й комічного характеру. Гамлет значно сильніше зосереджений на аналізі світу, моральній оцінці вчинку та внутрішній суперечності між необхідністю діяти й усвідомленням складності самої дії.

Родзевич розглядає обидва образи на тлі соціальних суперечностей Іспанії та Англії доби переходу від феодального суспільства до нових буржуазних відносин. Дон Кіхот пов’язаний із загибеллю старого лицарського світу, але його гуманістичний порив виходить далеко за межі пародії на лицарський роман. Гамлет так само не зводиться до особистої помсти: його трагедія виростає з зіткнення гуманістичної особистості зі світом брехні, насильства й політичного злочину.

У статті значне місце відведено Санчо Пансі як земному, практичному контрапункту Дон Кіхота та іншим персонажам обох творів. У підсумку Дон Кіхот і Гамлет розглядаються як два різні, але історично споріднені способи художнього осмислення кризи гуманістичного ідеалу — через активну утопічну дію і через трагічну рефлексію.

Ключові слова: Шекспір, Сервантес, С. Родзевич, Гамлет, Дон Кіхот, Санчо Панса, Відродження, гуманізм, ренесансний гуманізм, порівняльне літературознавство, соціальна історія, світова література