Костецький І. Український перекладач шекспірових сонетів
| Автор | Костецький І. |
|---|---|
| Назва | Український перекладач шекспірових сонетів |
| Видання | Шекспірові сонети. Пер. І. Костецького |
| Видання | Мюнхен: На Горі |
| Рік видання | 1958 |
| Сторінки | 5-18 |
📄 PDF-документ:
Стаття є розгорнутою передмовою до першого повного українського перекладу Шекспірових сонетів, у якій Ігор Костецький викладає власне розуміння сонетної форми та принципи перекладу. Автор протиставляє відносну свободу драматичної форми суворій організації сонета, де задана структура змушує поета максимально концентрувати думку й образ. На прикладі Шекспіра розглядаються проблеми форми поетичної думки, неповторності мистецького твору, співвідношення технічної дисципліни й творчої свободи.
Окрему частину присвячено українському перекладові сонетів. Костецький відкидає як повну модернізацію Шекспіра, так і штучну стилізацію під українську мову XVI–XVII століть і обирає умовну історичну стилізацію на основі новітньої, «пост-кулішівської» української мови, орієнтуючись на мовно-поетичну традицію до М. Зерова. Докладно пояснено принцип «абсолютизації» формальних рис оригіналу: будови речення й рядка, синтаксису, римування, чоловічих і жіночих закінчень, повторів, графіки та інтонації. Згадано переклади О. Зуєвського й Яра Славутича. Чернетку повного перекладу Костецький створив у 1953–1955 роках, тоді як сонет 116 уперше переклав ще 1949 року.
Ключові слова: Шекспір, сонети, український переклад, Ігор Костецький, поетичний переклад, теорія перекладу, стилізація, римування, О. Зуєвський, Яр Славутич