Автор	Костецький І.
Назва	Український перекладач шекспірових сонетів
Видання	Шекспірові сонети. Пер. І. Костецького
Видання	Мюнхен: На Горі
Рік видання	1958
Сторінки	5-18

Стаття є розгорнутою передмовою до першого повного українського перекладу Шекспірових сонетів, у якій Ігор Костецький викладає власне розуміння сонетної форми та принципи перекладу. Автор протиставляє відносну свободу драматичної форми суворій організації сонета, де задана структура змушує поета максимально концентрувати думку й образ. На прикладі Шекспіра розглядаються проблеми форми поетичної думки, неповторності мистецького твору, співвідношення технічної дисципліни й творчої свободи.

Окрему частину присвячено українському перекладові сонетів. Костецький відкидає як повну модернізацію Шекспіра, так і штучну стилізацію під українську мову XVI–XVII століть і обирає умовну історичну стилізацію на основі новітньої, «пост-кулішівської» української мови, орієнтуючись на мовно-поетичну традицію до М. Зерова. Докладно пояснено принцип «абсолютизації» формальних рис оригіналу: будови речення й рядка, синтаксису, римування, чоловічих і жіночих закінчень, повторів, графіки та інтонації. Згадано переклади О. Зуєвського й Яра Славутича. Чернетку повного перекладу Костецький створив у 1953–1955 роках, тоді як сонет 116 уперше переклав ще 1949 року.

Ключові слова: Шекспір, сонети, український переклад, Ігор Костецький, поетичний переклад, теорія перекладу, стилізація, римування, О. Зуєвський, Яр Славутич