Автор	Леїн О.
Назва	“Мера за меру” В. Шекспіра в Харківському театрі російської драми
Видання	Театр
Випуск	5-6
Рік видання	1937
Сторінки	8-10

Рецензія О. Леїна на постановку комедії Вільяма Шекспіра «Міра за міру» в Харківському театрі російської драми. Автор розглядає п’єсу як один із творів, у яких Шекспір різко викриває пуританську мораль, лицемірство, формальну законність і зловживання владою. У центрі аналізу — протиставлення Анджело та Ізабелли. Анджело, зовні суворий і доброчесний охоронець закону, виявляється людиною, нездатною опанувати власні пристрасті; Ізабелла протистоїть йому моральною чистотою, почуттям людської гідності та готовністю відстоювати свої переконання.

Постановку здійснив А. Г. Крамов. Автор характеризує його роботу як культурну, тактовну й зроблену зі смаком, хоча вважає, що в окремих місцях надмірно підкреслено комедійну сторону п’єси. Анджело виконував І. С. Любич, Ізабеллу — А. П. Воронович, герцога Вінченцо — Я. Г. Азимов, Лючіо — В. Венцковський, Клавдіо — К. Михайлов, Ескала — В. Осипов. Особливо докладно рецензент аналізує гру Любича та Воронович, зокрема сцени Ізабелли з Анджело і Клавдіо. Герцог у виконанні Азимова постає розумним і привабливим представником гуманістичної культури Відродження.

Сценографію В. С. Баскова рецензент розглядає як суттєву складову постановки. Художник прагнув створити атмосферу старого Відня, використовуючи архітектурні деталі, колір і костюми та концентруючи увагу глядача на основній сценічній дії. Попри окремі зауваження до вистави, Леїн оцінює звернення харківського театру до Шекспіра позитивно і висловлює побажання, щоб знайомство харківського глядача з драматургією Шекспіра стало систематичним.

Ключові слова: Шекспір, Міра за міру, Харків, Харківський театр російської драми, А. Г. Крамов, І. С. Любич, А. П. Воронович, Я. Г. Азимов, В. Венцковський, В. С. Басков, Анджело, Ізабелла, герцог Вінченцо, театральна критика, постановки, вистави