Автор	Миловидова Л. И.
Назва	Комическое в трагедиях Шекспира
Видання	Научный ежегодник Черновицкого гос. ун-та за 1956 год
Випуск	Т. 1, вып. 2.
Рік видання	1957
Сторінки	368-370

Л. И. Миловидова розглядає комічне як одну з характерних особливостей трагедій Шекспіра. На противагу класицистичному уявленню про несумісність трагічного й комічного авторка підкреслює зв’язок Шекспіра з англійською народною драматургічною традицією та трактує поєднання різних емоційних регістрів як вияв реалістичної повноти його театру. Комічні елементи не руйнують трагедію, а допомагають відтворити суперечливість життя, в якому величне й смішне, страждання й гумор постійно співіснують.

Серед прикладів аналізуються комічні риси самого Ліра на початку «Короля Ліра» та гіркий гумор Блазня, жарти й гра слів Гамлета, сцена з воротарем після вбивства Дункана в «Макбеті». Особливе місце посідає «Ромео і Джульєтта», де авторка бачить характерний для раннього Шекспіра життєрадісний народний гумор: репліки Годувальниці, дотепи Меркуціо, комічні елементи в мовленні слуг. Наголошується, що функція комічного змінювалася разом з еволюцією світогляду й творчого методу драматурга.

Ключові слова: Шекспір, комічне, трагедія, гумор, Гамлет, Король Лір, Макбет, Ромео і Джульєтта, Блазень, Меркуціо, Годувальниця, народний театр