Польськомовний Шекспір у Львові

Назва «Sen nocy letniej» w Teatrze Wielkim
Видання Chwila
Випуск 2131
Рік видання 20 лютого 1925
Сторінки 5

🖼️ Зображення сторінки:

Газета 1925 року

⬇️ Завантажити зображення

Рецензія на постановку комедії Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі» у Великому театрі (Teatr Wielki) у Львові 1925 року. Режисером та інсценізатором вистави був Юзеф Сосновський. Автор рецензії розглядає п’єсу як поєднання фантастичного світу сну, кохання й людської уяви з життєвою мудрістю та комічно-реалістичною стихією.

Львівська вистава, на думку критика, не запропонувала оригінального режисерського задуму і не змогла повною мірою створити чарівну, сповнену нічної таємничості атмосферу шекспірівської казки. Надто виразно на перший план вийшла реалістично-комічна лінія вистави афінських ремісників. Водночас рецензент загалом оцінює постановку як темпераментну й добре зіграну. Серед виконавців він особливо відзначає Дебицьку (Dębicka), Скшидловську (Skrzydłowska), частково Ганьську (Hańska), а також Расінського (Rasiński) і Пелінського (Peliński); двох останніх — зокрема за виразне й красиве декламування шекспірівського вірша. Позитивно оцінено також музичний супровід вистави, який посилював загальне сценічне враження. Ролі названих акторів у статті не зазначені.

Ключові слова: Шекспір, Сон літньої ночі, Львів, Великий театр, Teatr Wielki, Юзеф Сосновський, польський театр, польськомовний театр, театральна критика, постановки, вистави

Назва Premjera “Hamleta” W. Szekspira
Видання Chwila
Випуск 3227
Рік видання 15 березня 1928
Сторінки 12

🖼️ Зображення сторінки:

Газета 1928 року

⬇️ Завантажити зображення

Передпрем’єрне повідомлення про нову постановку трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет» у Великому театрі (Teatr Wielki) у Львові. Прем’єра вистави відбулася 17 березня 1928 року. Режисером та виконавцем титульної ролі був Януш Страхоцький (Janusz Strachocki), у підготовці постановки брав участь Станіслав Чашка (Stanisław Czaszka). Декорації та костюми були створені за проєктами художника Мечислава Ружанського (Mieczysław Różański); для вистави також підготували нові світлові ефекти.

Роль Офелії почергово виконували Лозінська (Łozińska) та Станіслава Мазарекувна (Stanisława Mazarekówna), королеву Гертруду грала Расінська (Rasińska), короля Клавдія — Гуттнер (Guttner). У постановці також брали участь Бєлецький, Брохвич, Чашка, Добжанський, Домбровський, Фертнер, Кєщинський, Моджевський, Нойман, Побуг, Пшиставський, Расінський, Шиндлер, Возьнік, Забєльський та інші актори. Повідомлення акцентує на новій сценічній інтерпретації трагедії, оновленому художньому оформленні та великому акторському складі.

Ключові слова: Шекспір, Гамлет, Львів, Великий театр, Teatr Wielki, Януш Страхоцький, Мечислав Ружанський, Станіслав Чашка, польський театр, польськомовний театр, Офелія, театральні постановки, вистави

Автор Igel E.
Назва “Sen necy letniej”. Komedja W. Szekspira. Przeklad St. Kozmiana
Видання Chwila
Випуск 4631
Рік видання 15 лютого 1932
Сторінки 9-10

🖼️ Зображення сторінки:

Газета 1932 року

⬇️ Завантажити зображення

🖼️ Зображення сторінки:

Газета 1932 року

⬇️ Завантажити зображення

Рецензія Еміля Ігеля на постановку комедії Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі» у Великому театрі (Teatr Wielki) у Львові. Прем’єра відбулася 10 лютого 1932 року. Виставу поставив режисер Едмунд Вєрцінський (Edmund Wierciński), сценографічне вирішення створив Анджей Пронашко (Andrzej Pronaszko). Використано польський переклад Станіслава Козьмяна (Stanisław Koźmian). Музику Фелікса Мендельсона спеціально для львівської постановки опрацював Роман Палестер (Roman Palester), оркестром диригував Здзіслав Гужинський (Zdzisław Górzyński).

Ігель високо оцінює виставу як сучасне прочитання Шекспіра, що зберігає поетичність і фантастичну природу п’єси. Особливо відзначено просторове рішення Пронашка, яке дозволило відійти від традиційного мальовничого оформлення й створити багаторівневий сценічний світ. Вєрцінський розпочинав виставу пантомімою, ритмізував жести й рухи акторів та послідовно підпорядковував сценічну дію казково-поетичній природі твору. Серед виконавців рецензент хвалить Фаленську (Faleńska), Маланович (Malanowicz) і Боровську (Borowska) за декламацію та сценічну привабливість, а Красновецького (Krasnowiecki), Стемповського (Stępowski) і Пелінського (Peliński) — за глибину й переконливість монологів. Окремо відзначено ансамбль афінських ремісників — Вощеровича (Woszczerowicz), Гайдугу (Hajduga), Кондрата (Kondrat), Чакі (Czaki), Дорського (Dorwski) та Полонського (Połoński), а також Берського (Berski). Роль Пака виконувала Марія Вєрцінська (Maria Wiercińska): критик схвально оцінює її пластичність і балетну майстерність, хоча зауважує певну нервовість декламації. Загалом постановку Ігель характеризує як надзвичайно вдалу, поетичну й сценічно винахідливу інтерпретацію шекспірівської комедії.

Ключові слова: Шекспір, Сон літньої ночі, Львів, Великий театр, Teatr Wielki, Едмунд Вєрцінський, Анджей Пронашко, Станіслав Козьмян, Роман Палестер, Марія Вєрцінська, польський театр, польськомовний театр, театральна критика, постановки, вистави

Автор Stef. War.
Назва Teatr Bogusławskiego na wzgórzu Jabłonowskich i pra-premiera „Hamleta” we Lwowie (1797)
Видання Gazeta Lwowska
Випуск 97
Рік видання 24 квітня 1943
Сторінки 3

🖼️ Зображення сторінки:

Газета 1943 року

⬇️ Завантажити зображення

Історико-театрознавча стаття про діяльність Войцеха Богуславського у Львові та ранню історію польських постановок «Гамлета» Вільяма Шекспіра. Автор розповідає про створений Богуславським 1796 року великий літній театр у саду палацу Яблоновських, амфітеатр якого міг умістити близько трьох тисяч глядачів. Поряд із ним у холодну пору року діяв зимовий театр, облаштований у колишньому францисканському костелі. Саме на цій сцені взимку 1797 року Богуславський представив львівській публіці «Гамлета» — постановку, яку автор статті називає першою польською виставою шекспірівської трагедії.

Окрему частину статті присвячено європейській сценічній історії «Гамлета» та численним переробкам трагедії XVII–XVIII століть. Львівська постановка Богуславського спиралася на популярну адаптацію Фрідріха Людвіга Шредера, яка, своєю чергою, належала до традиції значного пристосування Шекспіра до норм класицистичної драматургії. У версії Богуславського дія вкладалася приблизно у тридцять годин, було вилучено або змінено частину оригінальних сцен і персонажів, а фінал відрізнявся від Шекспірового: Гамлет і Лаерт залишалися живими, покарання зазнавали король і королева.

У львівській постановці 1797 року Войцех Богуславський сам виконував роль Гамлета, а першою Офелією була Францішка Пєрожинська (Franciszka Pierożyńska), яку особливо відзначали у сцені божевілля. За спогадами самого Богуславського, вистава польською мовою справила велике враження і неодноразово повторювалася на прохання публіки. Стаття також відтворює афішу наступної львівської постановки «Гамлета» 20 квітня 1812 року: роль Гамлета тоді виконував Ян Непомуцен Камінський, Офелію — пані Камінська.

Ключові слова: Шекспір, Гамлет, Львів, Войцех Богуславський, Францішка Пєрожинська, Ян Непомуцен Камінський, театр Богуславського, Яблоновські пагорби, польський театр, польськомовний театр, польська рецепція Шекспіра, театральна історія, постановки, вистави

Category: